Радуйтесь, радуйтесь, дщери Израиля,
- Дочь не погибла ИфтАха !
Божья Премудрость наставила правильно,
Освободила от страха.
Рана глубокая, рана сердечная
Воина Яхве сразила:
«Как же, душа моя, так опрометчиво
Слово сие проронила ?!
Страшным обетом я накрепко скованный,
Заживо ныне в могиле…
Лучше бы разом мечи все Аммоновы
В битве меня поразили!
Плачу, взываю я к бездне Премудрости,
К Милости Вечной взываю:
Мудрость Твою от людской моей глупости
Ты отдели, умоляю!...
...Вспомнил я вдруг, что не собственным рвением
Молвил я слово обета:
Дух Твой сошёл на меня в то мгновение,
ДУХ говорил тогда ЭТО
Дух же не скажет чего богомерзкого,
Чтоб я, как пёс Ханаана
В жертву богам своим нёс тело детское,
Словно вола иль барана.
Слово Его – крепче каменной крепости,
Время его не подвинет:
То, что вчера для Него было мерзостью,
Он и сегодня не примет.
Нож, вознесённый над отроком связанным,
Остановил Ты когда-то.
Смехом святым, восклицанием радостным
Ты преисполнил Исаака.
Знаю, что Ты никогда не меняешься,
Ты – не змеиная кожа
Дивным Спасителем Ты проявляешься
В миг, когда жить невозможно.
Мудрость открой мне Твою многомерную,
Чудную эту загадку –
Верно, нужна тебе жертва нетленная,
Жертва иного порядка.
Жертвой живою, святою и чистою
Пусть моя дочь возгорится,
Пусть она станет сверкающей искрою,
Светом для каждой юницы!
В помыслах светлых, святых, ученических
Зреть она будет, как колос
Будет звучать в хороводах девических
Звонкий пророческий голос
Радуйтесь, радуйтесь, дщери Израиля,
В руки вложите тимпаны
Милость и Истина нас не оставили,
Славьте Его непрестанно!"
---
Комментарий автора: Ответ на стихотворения foru.ru/slovo.300.3.html
и foru.ru/slovo.21643.3.html
---------------------------------
* Ифтах - в рус. переводе Иеффай - судья Израиля, давший обещание
принести в жертву Богу то, что первое выйдет к нему навтречу после победы над врагами (см. книгу Судей, 11 гл.)
Более подробные размышления об этом можно найти здесь:
yaspis.moy.su/forum/20-58-1
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"То, что вчера для Него было мерзостью,
Он и сегодня не примет". Как вбитые гвозди.Здорово. Благословений.
Комментарий автора: Спасибо, Надежда! Для меня это вообще очень близкая тема. Когда-то я прочитал роман Лиона Фейхтвангера "Ифтах и его дочь", о котором написано, что это "самое мудрое и едва ли не самое сильное произведение известного немецкого писателя, достигающее высот шекспировских трагедий". Уже тогда я внутренне не согласился ни с его образом Ифтаха, ни с той судьбой девочки, которую трагически обрисовал Фейхтвангер. Но нечто понравилось мне в образе самой девочки. В частности, её имя, которое проницательно дал ей писатель - Яала. В переводе с иврита это значит "дикая горная козочка" (от глагола яаль - "восходить, подниматься вверх"). Это же имя носила библейская героиня, которая проткнула висок вражескому воеводе Сисаре - в рус. переводе Иаиль.
Образ дочери Иеффая как-то особенно сохранился в моей душе, конечно, изрядно преломившись через призму моего собственного представления этой девочки. Позже я назвал одну из своих дочерей этим же именем - Яала :)
zaharur
2012-09-15 18:35:29
Из трагедии Марка Азова "Ифтах-однолюб"
poetry-bible.ru/poetry.php?book_id=75&id=625&view=all#
Прекрасное стихотворение, НО оно должно быть частью не трагедии. История Яалы (Яэли)- это не трагедия. Это торжество, это праздник дивной Премудрости.
ЯЭЛЬ
Ты луч луны на трепещущих листьях,
Ты след слезы на дрожащих ресницах,
Яэль !
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
